І знов весна прийшла, неначе повінь
Смарагдові здіймаючи вітрила.
Вже ластівка летить на теплий промінь,
Верба вже розгортає свої крила.
Конвалію, як в пелюшках дитину,
Гойдає зачарована весна.
А я думками в осінь свою лину,
Де журиться берізка золота.
Там дикі гуси кличуть за собою,
І серце озивається на спів.
Там зустрічі не займані сльозою,
І дивина – метеликами снів.
Минеться все, і літо опанує,
І карі вишні стануть на поріг,
Зозуля знову роки порахує,
І стиглий колос схилиться до ніг.<
...
Читати далі »
Просмотров: 575 |
Добавил: admin |
Дата: 01.03.2012
|
|
|