Комунальний заклад освіти "Покровський ліцей" Покровської селищної ради Дніпропетровської області
MENU

10:22
День пам`яті та примирення

   8 - го травня 2015 року за Указом президента України, наша держава із багатьма країнами Європи відзначає свято -  День пам’яті та примирення. Символом цього свята є  червоний мак. І саме в цей день українці вшановують пам'ять  всіх померлих в Другій світовій війні.

   Війна – це подія, про яку можна говорити багато, але її хочеться забути водночас. Війна – це мільйон людських жертв, слізні спогади наших дідів та прадідів, які були свідками тієї жахливої події, коли під уламками гранат та свистом куль захищали свою Батьківщину. Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

   Покровський ліцей не зміг залишитися осторонь такої важливої події. Тому, на подвір’ї школи відбулась урочиста лінійка присвячена цьому дню. Ведучі Зимовцева Таїсія та Капля Олег своїми словами змогли доторкнутися до серця кожного присутнього на лінійці. Їхні слова звучали під музичний супровід  інструментального ансамблю «Екзотика». Зворушливе виконання пісень Кривохвоста  Владислава, Хотюн Олександри, Шаповал Аліни та Чорнобай Софії, Зимовцевої Таїсії, Іванової Анжеліки та учасників молодшої групи ансамблю «Вояж» нікого не залишили байдужими. А під час танцю студії «Сузір’я» на тему війни та миру багато хто з присутніх не  зміг стримати сліз. І вже традиційно, в такі хвилини поряд з нами були наші хлопці  -  Шаповалов  Олександр, Сех Роман, Севостьянчик Дмитро…

 По закінченню лінійки на подвір’ї школи стояла тиша і лиш де - не – де  було чути спів птахів, які сповіщали проте, що знову настала весна, про те, що вже 71 рік поспіль ми святкуємо перемогу над фашистськими загарбниками.

 Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним гіркотою втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими, кому пощастило пройти через жахіття битв і дожити до цього світлого дня. Все менше їх залишається в життєвому строю. Їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з життя останній з цих літніх людей з орденами. Піде у вічність, понесе з собою живі спогади. Що ж залишиться після них? А залишиться Пам'ять, світла пам'ять про незабутніх героїв.

Переглядів: 478 | Додав: admin | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: